|
Кафедра технології і
обладнання зварювального виробництва |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
кафедри “Технології і обладнання
зварювального виробництва” В 1986 році в Тернопільському філіалі Львівського
політехнічного інституту була відкрита спеціальність «Обладнання і технологія
зварювального виробництва, на яку було
прийнято
50 чоловік на денну форму навчання і 25 – на заочну. Відповідальним за організацію зварювальної спеціальності (організацію
матеріально-технічної бази і методичного забезпечення) було призначено
к.т.н., доцента Татарина Б.П., який за переводом прийшов на посаду доцента
кафедри "Верстатів і інструментів" в липні 1986 року з кафедри
"Зварювання" з Тольяттінського політехнічного інституту. Кафедра
«Технології та обладнання зварювального виробництва» була створена наказом
ректора Львівського політехнічного інституту Гаврилюка М.О. за № 87-10 від 15
липня 1988 року. Першим виконуючим обов`язки завідувача кафедри було
призначено доктора технічних наук, професора,
спеціаліста в області електричних машин Кулініча Валентина
Олександровича. В склада кафедри входило 3 секції, а саме: «Зварювання»,
«Електротехніка» і «Металознавство». Викладацький склад кафедри складали:
професор – 1, доцентів – 4, старших викладачів – 2, асистентів – 3. Ось
список першого викладацького складу 1988/89 навчального року тільки створеної
кафедри «Технології і обладнання зварювального виробництва»: Кулі ніч В.О. –
д.т.н., професор, зав. кафедри; Бодрова Л.Г. – к.т.н., доцент; Василюк П.М.–
к.т.н., доцент; Середа М.Е. – к.т.н., доцент; Татарин Б.П. – к.т.н., доцент;
Шпак Р.І. – ст.. викладач; Мовчан Л.Т. – асистент, Пулька Ч.В. – асистент,
Чубатий А.П. – асистент, Липовецький В.Р. – викладач-погодинник, Пастернак
Б.М. – викладач-погодинник. Перше приміщення під лабораторію зварювання було виділене розпорядженням
директора ТФ ЛПІ Шаблія О.М. за №42 від 8 жовтня 1986 року, колишнє
приміщення вечірньо-заочного факультету, в навчальному корпусі кафедри
«Верстатів і інструментів»; друге – по вул. Федьковича, 9 аудиторія № 3
розпорядженням за № 13 від 9 квітня 1987 року, коли кафедра «Технології
машинобудування « почала переїзжати у виділений їй корпус на Тернопільському
комбайновому заводі; третє – по вул. Островського, 37 – згідно розпорядження
за № 27 від 26 травня 1987 року. Таким чином, на день створення кафедри на 15 липня 1988
року на спеціальності ЗВ вже навчалися студенти денної і заочної форм
навчання 1 і 2-го курсів і були організовані зварювальні лабораторії: Ф-01,
02, 1, 2, 3, 11, 13, 20, 21, 22 і 25 в корпусі по вул. Федьковича, 9, а також
відремонтовані приміщення для викладачів кафедри аудиторії Ф – 18-19 по вул.
Федьковича, 9. Загальна площа лабораторій і аудиторій, яка була на той час в
розпорядженні спеціальності ЗВ складала уже біля 500 м2. Таким
чином, спеціальність починала свій родовід з липня 1986 року з кафедри
«Верстатів і інструментів», де зав. кафедри в цей час був, к.т.н., доцент Нагорняк С.Г., і
знаходилась там по 01.08.1988 року. В 1991
році на базі Тернопільського філіалу Львівського політехнічного інституту
створюється, ПОСТАНОВОЮ РАДИ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ, за № 48 від 27 лютого 1991 року,
Тернопільський приладобудівний інститут (ТПІ). У зв`язку з реорганізацією інституту наказом ректора Шаблія О.М. за № 12-03
від 26 березня 1991 року на базі кафедри «Технології і обладнання
зварювального виробництва» було створено три кафедри, а саме – кафедру “Обладнання і
технології зварювального виробництва”, назва як і
назва спеціальності, другу кафедру – “Електротехніки і електроніки” і третю – “Матеріалознавство”. Виконуючим
обов`язки завідувача кафедри «Обладнання і
технології зварювального виробництва» було призначено к.т.н., доцента
Татарина Б.П. з 26.03.1991 р., з подальшим обранням за конкурсом. Свого
«зеніту» в розвитку спеціальність і кафедра досягли в 1992-93 навчальному
році, коли на денній формі навчалося біля 280 студентів, а на заочній – біля
120 студентів і тільки дипломників-випускників на стаціонарі – було 84
студенти, а викладацький склад кафедри нараховував: доцентів – 6, старших
викладачів – 1, асистентів – 3 і 3 викладачі-сумісники; і одним із них, який
працював до 2006 року на 0,5 посади профессора, був д.т.н., профессор, декан
факультету ЗТД Педагогічного інституту Мартин Віктор Михайлович, який читав
лекції студентам з курсу «Електрошлакові технології». Крім цього, в різні роки на кафедрі працювали: Пастернак Б.М., який
працював на заводі "Сатурн" – на посаді заступника головного
технолога, головним технологом, головним конструктором; Шонь Б.І. – головний
технолог ІТК ВКПТІ "Світло". Перший випуск інженерів-механіків даної спеціальності
на стаціонарі відбувся в 1991 році, а по заочній формі в 1992 році. І так, за
період з 1986 року по 2007 рік дану спеціальність закінчили 131 бакалавр, 431 спеціаліст, 23
магістрів – денної форми навчання і 27 бакалаврів та 111 спеціалісті –
заочної форми навчання. З метою набуття професії робітника-електрозварника
ручного дугового зварювання, всі студенти першого курсу денної форми навчання
зараховувались, з 1 вересня 1986 року в СПТУ – 1 м. Тернополя за однорічною
формою навчання і на протязі І-ІІ-го семестрів після званять в інституті, по
4 години в тиждень, відвідували практичні заняття з ручного дугового
зварювання в зварювальних майстернях училища № 1. Теоретичний курс з
«Спецтехнології ручного дугового зварювання» їм читався в інституті на
протязі 2-х семестрів першого курсу, а в кінці травня в СПТУ-1 вони здавали
кваліфікаційній комісії в училищі, іспити на розряд електрозварника ручного
дугового зварювання. Ця ж форма набуття професії робітника-електрозварника
існує і по сьогоднішній день. З 1.09.86 р. по 30.05.91 р. студенти практичні
заняття проходили в СПТУ–1, з 1.09.91 р. по 30.05.2002 р. у ВПУ–4, а з
1.09.2002 р. по сьогоднішній день знову проходять студенти-зварники першого
курсу практичні заняття по ручному дуговому зварюванні в зварювальних
майстернях ВПУ–1 м. Тернополя. І так, за період з 1986 – 2007 р.р., через
систему профтехосвіти пройшли більше 600 студентів-зварників. Першим лаборантом на спеціальності ЗВ працював Юра
Радковський, а уже на кафедрі «Зварювання» по вул. Федьковича, 9 – Ігор Пуківський,
першим зав. лабораторіями кафедри був Ігор Без коровайний. Багато прийшлося попрацювати та прикласти зусиль над
організацією і створенням лабораторій кафедри не тільки викладачам кафедри
Татарину Б.П., Шпаку Р.І., Пульці Ч.В., Федорову О.В., Грондзалю З.Я.,
Масенкові В.Ю., Зарічнюку М.Я., Яворському М.Й., Михальчишину М.С., але і
зав. лабораторіями – Безкоровайному І.Г. і Шанайді І.С., лаборантам –
Пуківському Ігорю, Прудивусу Олегу, Довбаку Миколі та багатьом іншим. Особливо «дісталося» студентам-зварникам 1986-92 років
навчання – в період організації і становлення лабораторій з спеціальності і
кафедри, в тому числі, і в навчальному корпусі по вул. Федьковича, 9. З 26 червня 1995 року до кафедри приєднано лабораторії
з дисципліни "Охорона праці"
і на посаду
старшого викладача кафедри ЗВ приходить Гурик О.Я., який в
2003 році захищає кандидатську дисертацію, а з 2004 року працює на посаді
доцента кафедри і викладає дисципліни "Основи охорони праці" і
"Охорона праці в галузі", а в 2005 році – йому присвоєно вчене
звання доцента. З березня 2001 року
на кафедрі працює
асистентом- сумісником Лазарюк
В.В., в 2004 році захищає кандидатську дисертацію, а з вересня 2005 року
працює старшим викладачем кафедри. З 1 вересня 2003 року по 30 червня 2007 року на кафедрі
працює к.т.н. Гладьо В.Б. – спочатку на посаді асистента, а потім – старшого
викладача. Багато уваги приділяли і допомагали, хто словом, а хто
справами, в організації, розвитку і становлення спеціальності та кафедри –
ректор Шаблій О.М., проректори Дубиняк С.А., Луців І.В., Ясній П.В., Герман
О.М., Дячук С.Ф., Рибак Т.І., декан ЕМФ Буняк А.М., заступник директора ТФ
ЛПІ, а сьогодні начальник навчального відділу Жаровський О.С., головний
бухгалтер Марченко Г.В., працівники кафедри «Верстатів і інструментів» – зав.
кафедри професор Нагорняк С.Г., професор Кривий П.Д., доцент Рудник А.Г.;
старші викладачі Дубець кий І.Д., Кузьмін М.І., Шарик М.В., зав. бібліотекою:
Однопозопова Н.М., Попівняк Г.Д., Мірошник І.А., з господарської частини, Митар
Я.С. – колишня зав. канцелярією, прорктори з адміністративно-господарської
роботи Гоцко В.Д., Клепчик В.М. та багато-багато інших посадових осіб,
викладачів, просто працівників університету – за що їм, зварники – працівники
кафедри і студенти – вдячні. Багато допомогли кафедрі в організації професійної
підготовки студентів-зварників – першого курсу, з метою набуття робітничої
професії електрозварника ручного дугового зварювання, через систему
профтехосвіти, начальних обласного управління профтехосвіти Дзюб люк В.П.,
директор СПТУ-1 Головатий В.М., заступник директора СПТУ-1 Караїм А.М.,
Боднар В.К., майстер виробничиого навчання Гребенюк М.С., заступник директора
СПТУ-1 Антошків В.Д., директори ВПУ-4 Кріль М.А., Півторак Р.Є., заступник
директора ВПУ-4 Підмогильна З.В., теперішній директор ВПУ-1 Каплун А.В.,
майстри виробничого навчання – наші випускники Ігор Іщук, Ігор Ремізовський
та багато інших. На кафедрі в різні роки працювали викладачами і
сумісниками, керівниками дипломних проектів, головами та членами ДЕК багато
ведучих спеціалістів підприємств міста Тернополя, а саме : к.е.н., доцент
Вовчак І.С. – зав. відділом заводу «Оріон», Пастернак Б.М. – головний
технолог, головний конструктор заводу "Сатурн", головний інженер КБ
«Промінь», голова правління ВАТ "Техінмаш"; провідні спеціалісти
ВАТ "Тернопільський комбайновий завод", а саме: Скочило В.М. –
перший заступник головного інженера, головні зварники Вишнівський І.П.,
Готліб К.О., Сліпченко В.Д. – начальник лабораторії «Зварювання»,Коршовський
Л.Н. – начальник бюро «Зварювання», Єрсак С.К. – заступник начальника
технічного центру, Будняк О.Я. і Манькут В.І.– провідні інженери технічного
центру; з ВАТ «Техінмаш» – головний технолог ІТК-1 – Шонь Б.І., і ведучий
інженер-технолог – Радом О.М., начальник ІТК-1 – Конопліцький М.Ф., заступник
начальника ІТК-1 – Лі пінський А.Л., начальник виробничої дільниці ІТК-1 –
Самопал М.В., Пастернак А.А. – ведучий інженер-технолог заводу «Оріон»,
працювали сумісника на 0,25 посади професора д.т.н., нач. відділу ІЕЗ ім..
Є.О. Патона Компан Я.Ю., який і отримав у нас вчене звання професора. В
різіні роки були керівниками дипломних проектів в наших студентів-зварників,
які проходили практику в ІЕЗ ім. Є.О. Патона і ряд інших ведучих спеціалістів
ІЕЗ ім. Є.О. Патона, а саме – зав. відділами: доктор технічних наук
Іщенко А.Я. і кандидати
технічних наук Кораб Г.М., Рябцев І.О. Необхідно згадати добрим словом і наших
спонсорів-меценатів, які не тільки словом, а і матеріально, допомагали і
допомагають розвитку спеціальності і кафедри: – Куцака Мирона Михайловича, бувшого голову
Тернопільського управління регіонального фонду з охорони праці, який
спонсорував в 1996 році нашій кафедрі комп`ютер ІВМ – 486 з
прінтером EPSON LX-1050+; – Микитіна Ярослава Івановича – голову правління ВАТ
"Каховський завод електрозварювального устаткування", м. Каховка,
Херсонської області академіка, почесного професора нашої кафедри, який ще в
1988-89 р.р. допоміг кафедрі придбати на їхньому заводі зварювальне
устаткування: зварювальні апарати типу
А-535, ПДФ-502 та інше, а в 1997 і 2002 роках він спонсорував кафедрі нові
помислові розробки зварювального устаткування, яке і розробляло його підприємство – це інвертор
не джерело живлення типу “SELMA”, ТДМ-259, МТП-1401 та
ін. Таких людей ми повинні пам`ятати і бути їм вдячними. Завдяки таким людям,
як Микитін Я.І. лабораторії кафедри зварювання добре оснащені, і в даний час,
сучасним зварювальним устаткуванням, а
якщо більш конкретно, то на приклад, лабораторії «Зварювання плавленням» і
"Зварювання тиском" (ауд. 3-01, 3-1, 3-3, 3-5) з врахуванням
сучасності – зварювальне устаткування, його рівнів, призначення і типу для різних способів зварювання не
поступається аналогвічним лабораторіям провідних та іменитих технічних
університетів України таких, як НУУ «Київський політехнічний інститут» чи
«Львівська політехніка». Завдяки
Ярославу Івановичу Микитіну в лабораторіях кафедри знаходиться
зварювальне устаткування на суму біля 100 тисяч гривень, тільки те, яке він
або допоміг кафедрі придбати або спонсорував, а всього устаткування і
приладів на кафедрі знаходиться на суму біля 360 тисяч гривень. Добрі зв`язки ще на початку організації спеціальності і
кафедри підтримувалися і підтримуються, не тільки з підприємствами м.
Тернополя, а саие – Тернопільським комбайновим заводом, заводами:
"Сатурн", "Оріон", "Ватра", ВКПТІ
"Світло", де студенти 1 – 5 курсів проходили навчально-ознайомчу,
технологічну, конструкторсько-технологічну і переддипломну практики, а і з
підприємствами різних регіонів України. Так, наприклад, добрі зв`язки кафедри
(були заключні договора про співпрацю)
з Каховським заводом електрозварювального устаткування встановилися,
ще коли ми вперше відправили на виробничу практику студентів-зварників. А
тому студенти-зварники виробничу практику в кінці 80-х на початку 90-х проходили не тільки на підприємствах м.
Тернополя і Тернопільської області, а і далеко за її межами, а саме – на
Запорізькому автомобільному заводі, Харківському тракторному заводі,
Миколаївському суднобудівному заводі «Океан», Чернівецькому машинобудівному
заводі, «Коломиясільмаш», а в м. Львові – на автобусному заводі, на заводі
автонавантажувач і «Львівсільмаш». Студенти проходили на цих заводах як
виробничу, так і переддипломну практику і не тільки у формі екскурсій, а не менше
місяця працювали зварниками на робочих місцях – це була одна із основних умов
і вимог підприємств. Проте студенти працювали не безплатно, а їм за це
платили і вони не погано заробляли за період проходження практики з метою
поповнення свого студентського «бюджету», а в даний час студенти-зварники
проходять виробничу та переддипломну практики на ВАТ "Каховський завод
електрозварювального устаткування", м. Каховка, Херсонської області; ВАТ
"Крюковський вагонобудівний завод", м. Кременчук, Полтавської області;
ВАТ "Івано-Франківський арматурний завод", м. Івано-Франківськ і на
підприємствах м. Тернополя та області. А як не згадати
тих, хто працював в різні роки на штатних посадах на кафедрі, так наприклад:
асистентів: Назара І.С., Шпака А.Р.,
Михальчишина М.С., Малюту С.І.; старшого викладача, доцента – Вітрового А.О.;
асистента, старшого викладача – Гладя
В.Б.; старших лаборантів – Мариняка Володимира, Храпко Юрія, Худзіка Олега,
Маліновського Івана; Керничного Віталія; лаборантів – Радковського Юру, Пуківського
Ігора, Сухінську Таню, Довбака Миколу, Вербовського Генадія, Тимчишина
Андрія, Босяка Олега, Прудивуса Олега, Скочило Світлану, Радзібабу Оксану,
Бутняк Галину, Петрик Аллу та ін.; зав. лабораторіями – Безкоровайного Ігора,
Шанайду Івана, Дудака Андрія, Поповича Володимира, Стасишина Романа. Зараз на кафедрі працюють – зав. лабораторіями Віталій
Ляхов і лаборантом – Наталія Буртняк. На
кафедрі викладачами працювали і працюють також люди не з «останнього ряду»,
про що засвідчує короткий аналіз їх викладацької діяльності, так наприклад: – зав. кафедрою, к.т.н., доцент Татарин Б.П. –
науково-педагогічний стаж 37 років, закінчив аспірантуру МВТУ ім. М.Е. Баумана, м.
Москва в грудні 1976 року, і там же, захистив
кандидатську дисертацію в 1979 році (диплом ТН № 034593), а в 1981 році
присвоєно вчене звання доцента (диплом ДЦ № 050150). Працюючи доцентом
кафедри "Верстати і інструменти" з липня 1986 року, виконував
обов’язки заступника декана вечірньо-заочного факультету з 5.11.86р. по
31.10.88 р. – к.т.н., доцент Шпак Р.І. – науково-педагогічний
стаж 43 роки, в 1990 році захистив кандидатську
дисертацію (диплом КД № 025391 від 21.11.1990р.), а
24.11 1994 року присвоєно вчене звання доцента (атестат доцента ДЦ АР№
000651), а дисципліну «Зварні конструкції» читав ще в кінці 60-х років,
кращий викладач електромеханічного факультету 2003 року; – д.т.н., професор Пулька Ч.В. – науково-педагогічний
стаж 34 роки, захистив кандидатську дисертацію в 1992 році (диплом КД №
059004 від 08.05.1992р.), а в 2006 році – докторську дисертацію. З 25 грудня
1989 по грудень 1992 року – старший викладач кафедри, 23 грудня 1992 року
перейшов на посаду доцента (звання доцента присвоєно 27 червня 1995 року,
атестат доцента ДЦ АР № 001981), а з 1 лютого 2007 року переведено на посаду
професора кафедри; – к.т.н., доцент Гурик О.Я. – науково-педагогічний стаж
19 років. Захистив кандидатську дисертацію в 2003 році (диплом ДК № 021067
від 12.11.2003р.), 15 грудня 2005 року отримав вчене звання доцента (диплом
02ДЦ № 011116), член профспілкового комітету університету, заступник голови
комісії фонду з соціального державного страхування; – старший викладач Береженко Б.М. –
науково-педагогічний стаж 14 років, з 1999 по 2004 рік працює асистентом
кафедри, а з 2004 року – на посаді старшого викладача. Голова профспілкового
комітету студентів інституту 1992 – 1995 р.р., заступник відповідального
секретаря приймальної комісії університету 2001 – 2003 р.р., а з 2004 по
жовтень 2007р. відповідальний секретар приймальної комісії університету, з 9
вересня 2007 року заступник декана електромеханічного факультету з виховної
роботи, працює над кандидатською дисертацією; – к.т.н., старший викладач Лазарюк В.В. –
науково-педагогічний стаж 6 років, захистив кандидатську дисертацію в 2004
році. Прийшов на кафедру в березні 2001 року на 0,5 посади асистента, з 1
вересня 2005 року перейшов на штатну посаду старшого викладача кафедри; – к.т.н., доцент Грондзаль З.Я. – науково-педагогічний
стаж 10 років, на кафедрі в даний час, працює на 0,5 посади доцента кафедри.
На кафедрі працював, ще в 1989 – 1994 р.р. штатним викладачем (спочатку
старшим викладачем, а потім доцентом). Закінчив аспірантуру НВО ЦНДІ
"Технології машинобудування" в м. Москва і захистив кандидатську
дисертацію в 1987 році На кафедрі в різні роки працювали к.т.н., доценти
Федоров О.В., Масенко В.Ю. – випускники аспірантури НВО ЦНДІ Технології
машинобудування, м. Москва. А досягнення викладачів кафедри у науково-дослідницькій
і навчально-методичній роботі станом на 01.09.2007 р. наведені в таблиці 1. Таблиця 1 - Результати науково-дослідницької і
навчально-методичної роботи викладачів кафедри станом на 01.09.2007 р.
В процесі викладацької роботи викладачі кафедри, в
різні роки, підвищували свою педагогічну і професійну майстерність, проходячи
різні форми підвищення кваліфікації. Так, наприклад: – зав. кафедрою, к.т.н., доцент Татарин Б.П. – закінчив
факультет підвищення кваліфікації викладачів ВНЗ з спеціальності "Машини
і автоматизація зварювальних процесів" при МВТУ ім. М.Е. Баумана, м.
Москва з 1.09. по 30.12.1972р., посвідчення № 2443 і повторно з 7.02 по
3.06.1977р. – посвідчення № 4949; закінчив школу педагогічної майстерності
молодих викладачів ВНЗ при Тольяттінському політехнічному інституті з
1.11.1971р. по 31.10.1973 р., посвідчення № 13; денну аспірантуру в МВТУ ім.
М.Е. Баумана, м. Москва з 17.12.1973 р. по 17.12.1976 р.; факультет підвищення
кваліфікації викладачів вузів в Київському політехнічному інституті з
спеціальності "Зварювальне виробництво" з 7.02. по 7.06.1983 р.,
посвідчення № 2927; 1984 – 1986 р.р. навчався і закінчив Тольяттінський
міський громадський інститут патентознавства, отримав диплом з відзнакою №
75694 від 7.06.1986 р.; факультет підвищення кваліфікації по обчислювальній
техніці типу "ЄС" по 300 годинній програмі при МВТУ ім. М.Е.
Баумана з 10.11.1986 р. по 10.01.1987 р., посвідчення № 1591; підвищення
кваліфікації по 80-ти годинній програмі з курсу "Охорона праці" в
Київському науково-інформаційному і навчальному центрі охорони праці
Держнагляду охорони праці України з 15 по 26 січня 1996 року, посвідчення №
1–7 від 26.01.1996 р.; – д.т.н., професор Пулька Ч.В. – факультет підвищення
кваліфікації викладачів при Московському енергетичному інституті з
спеціальності "Гідрогазодинаміка, турбомашини, турбіни АЕС", м.
Москва з 5.11.1979р. по 30.12.1979р,. посвідчення № 4800; в Національному
науково-дослідному інституті охорони праці з спеціальності "БЖД і
охорона праці" з 11.09 по 22.09.2000р., посвідчення № 22-13; – к.т.н., доцент Гурик О.Я. –. підвищення кваліфікації
на Тернопільському комбайновому заводі у відділі техніки безпеки з 6.06 по
6.07.1994р., посвідчення № 172-03; в науково-інформаційному і навчальному
центрі охорони праці Держнагляду охорони праці України, м. Київ з курсу
"Охорона праці" з 15.01 по 26.01.1996р., посвідчення № 1-8; в
Національному науково-дослідному інституті охорони праці за спеціальністю
"БЖД і охорона праці", свідоцтво АК № 023165, з 11.09. по
22.09.2000р., посвідчення № 22-12; – старший викладач Береженко Б.М. – підвищення
кваліфікації проходив в Національному науково-дослідному інституті охорони
праці за спеціальністю "БЖД і
охорона праці" з 11.09. по 22.09.2000 р., свідоцтво АК № 023163; За період роботи кафедри з 1986 по 2007 р. випущено 542
інженерів-механіків даної спеціальності денної і заочної форм навчання, а за
1997-2007 р.р. – 158 бакалаврів «Зварювання», 23 – магістрів. Диплом з відзнакою отримали такі випускники, як Малюта
С.І., Мандрик Б.С., Ліхота І.Р., Масник О.Р., Кравченюк В.Я., Василюк А.В.,
Попович П.В., Поліщук С.Б., Сташків М.Я., Якуб’як Р.Й., Ковальчук Р.М.,
Малюта І.П., Топольницька О.М., Мариненко С.Ю., Фостик В.Б., Мотрук С.В.,
Біщак Р.Т. та інші. Студенти, крім навчання, по мірі можливості займаються
науково-дослідницькою роботою. Щороку в лютому місяці на кафедрі проводиться
перший тур Всеукраїнської студентської олімпіади з спеціальності
"Технологія та устаткування зварювання". Кожен рік
студенти-магістри приймають участь в
науково-технічних студентських конференціях університету. В березні 2000 року
студенти 5-го курсу Микола Сташків і Руслан Якуб’як приймали участь у ІІ-ому
турі Всеукраїнської студентської олімпіади зі спеціальності, яка проходила в
Донбаській державній машинобудівній академії, м. Краматорськ, за що, були
відмічені дипломами. Ряд наших кращих студентів-відмінників продовжили
займатися науково-дослідницькою роботою, і після отримання диплому інженера
(спеціаліста), поступивши в денну аспірантуру. Так, наприклад: випускник 1995
року Павло Попович успішно захистив у 1998 році кандидатську дисертацію, а
Микола Сташків випускник 2000 року захистив кандидатську дисертацію в 2003
році, а науковим керівником в них був д.т.н., професор Рибак Т.І. – зав.
кафедрою "Технічної механіки і сільськогосподарського
машинобудування" ТДТУ, а зараз вони працюють доцентами цієї ж кафедри.
Закінчили аспірантуру в ІЕЗ ім.. Є.О. Патона наші випускники Петро Шкарлупа і
Віталій Чапор В даний час, навчаються в аспірантурі на кафедрі
матеріалознавства наші випускники Фостик Василь (який закінчує в жовтні 2007
року), Баран Денис, Біщак Роман – науковий керівник ректор, д.т.н., професор
Ясній П.В.; на кафедрі технічної механіки і сільськогосподарського
машинобудування – Мотрук Сергій – науковий керівник д.т.н., професор Рибак
Т.І. Частина випускників після закінчення університету пішли
працювати на виробництво, вищі професійні училища майстрами виробничого
навчання, а частина залишились працювати на "рідній" кафедрі чи в
університеті, викладачами, зав. лабораторіями, старшими лаборантами. Так,
наприклад: викладачами – Микола Михальчишин, Богдан Береженко, Артур Шпак;
зав. лабораторіями – Іван Шанайда, Володя Попович, Роман Стасишин та інші.;
майстрами виробничого навчання у ВПУ-4 працює Ігор Іщука, у ВПУ – 1 – Ігор
Ремізовський, в аграрному коледжі в м. Підгайцях – Василь Куцибала, Володимир
Гетманюк – завідувач лабораторіями кафедри "Енергетичний
менеджмент" ТДТУ, Ігор Шаблій – директор студентського клубу
освітньо-мистецького центру "Політехнік" ТДТУ, Едуард Косовський –
начальник лабораторії дефектоскопії на Миколаївському суднобудівному заводі
та на інших, в тому числі і на керівних посадах, і приватними підприємцями. Студенти-зварники, не тільки успішно вчаться і
займаються науково-дослідницькою роботою, а і спортом, в тому числі, і
"великим спортом". Ось кращі спортсмени-зварники різних років: Олександр Волинець – випускник 1996 року, майстер
спорту міжнародного класу, 20-ти разовий чемпіон України, чемпіон і
рекордсмен Європи, призер чемпіонату Європи і Світу, дво-разовий фіналіст
Олімпійських ігор в Сіднеї і Пекіні по плаванню на дистанцію 50 м вільним
стилем; Олексій Лелюх – випускник 1997 року успішно суміщав
навчання на стаціонарі з заняттям великим спортом – майстер спорту
міжнародного класу, а в 1996 році завоював титул чемпіона Європи з карате (full-карате) у своїй ваговій категорії (до 60 кг); Андрій Ранкович – випускник 2006 року – зайняв друге
місце в обласних студентських спортивних іграх з вільної боротьби серед вищих
навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації у
ваговій категорії 96 кг в 2002 році, а в 2004 році – займає третє місце в
обласних спортивних іграх з вільної боротьби серед студентів вищих навчальних
закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації у ваговій
категорії 120 кг; Тарас Кордупель – випускник 2005 року – зайняв перше
місце у змаганнях "ВІДКРИТОГО РЕГІОНАЛЬНОГО ТУРНІРУ З КОЗАЦЬКОГО
ДВОБОЮ" присвяченого пам’яті Героїв Крут у ваговій категорії 60 кг,
віковій – 19-21 рік в 2003 році; Іван Чорній – гр. ЕЗ – 21 в складі команди, яка зайняла
перше місце з кубку Івана Пулюя з футболу та перше місце в змаганнях між
вузами м. Тернополя; Петро Забуга – гр. ЕЗ – 31 на чемпіонаті України з
техніки водного туризму в 2003 році зайняв четверте місце; Ірина Процюк – гр. ЕЗ – 31 в 2004 році зайняла на
університетських змаганнях з настільного тенісу перше місце. Роман Кобута,
Олександр Песик і Микола Опацький брали участь, як в університетських
змаганнях, так і між університетами з гирьового спорту. "Кращий
спортсмен ЕМФ 2002 року" – Володимир Потіха. В 2004 році збірна
факультету з настільного тенісу, у складі якої була Процюк І., здобули перше місце у
спартакіаді ТДТУ. Та багато інших студентів-зварників, які активно займалися
спортом і приймали участь в університетських, міських і обласних спортивних
змаганнях різних рівнів, займаючи призові місця, як особисто, так і в складі
команд в змаганнях з футболу,
баскетболу, волейболу, тенісу, змагання на байдарках та ін. Студенти-зварники не тільки "гризли граніт
науки", займалися науково-дослідницькою роботою, а після навчальних
занять спортом, але й приймали активну участь в громадському житті факультету
та університету, так наприклад: першим головою студентського братства інституту
був студент-зварник – Олексанр Фотима, головою студентської Ради університету
з самоврядування був студент-зварник – Віталій Жуківський, а Береженко Б.М. –
головою профспілкового комітету студентів нашого інституту, був ще в 1992–95
р.р. В 2000 році на електромеханічному факультеті створено
орган студентського самоврядування ФОКС електромеханічного факультету
("Факультетське Об'єднання Кмітливих Студентів"), головою якого
став студент-зварник – Сергій Мариненко, у вересні 2003 року його замінив
студент-зварник – Юра Мамус – гр. ЕЗ – 31, в склад "ФОКСу" біля 70
% входило студентів-зварників. В 2001 році на Дні факультету в номінації
"Відмінник 2001 року" став Ковальчук Роман - студент групи ЕЗ-51,
"Громадський діяч ЕМФ-2002" – Мариненко Сергій (гр. ЕЗ-41),
"Кращою групою І курсу на "Дні першокурсника 2003" стала група
ЕЗ-11 (староста групи – Гембатюк Степан). Переможцями турніру "Що? Де? Коли?"
електромеханічного факультету у 2004 році – стала команда
групи ЕЗ – 11 у складі Форсюк Н., Мороза Т., Собчака І. та Заблоцького
С. На Дні факультету визначено переможців у номінаціях: кращий студент – Мамус Ю., (гр. ЕЗ – 41), кращий спортсмен – Процюк І., (гр. ЕЗ –
31), кращий громадський діяч – Шведик А., (гр. ЕЗ – 51). В 2004
році вперше було проведено чемпіонат електромеханічного факультету з
комп'ютерних ігор (Counter Strike). Переможцем
стала команда студентів гр. ЕЗ – 41 в складі: Мотрук С.,
Баран Д., Бучок В., Кордупель Т., Песик О. Студенти-зварники, не тільки вчилися, займалися наукою,
спортом, громадською роботою, а і добре відпочивали у вільний від навчальних
занять час, так наприклад: в травні 1998 року команда КВК "ДДТ"
("Діти Доцента Татарина") стала першим чемпіоном турніру КВК
університету, який проходив в обласній філармонії. Учасники команди були
відмічені проректором університету доцентом Германом О.М. і начальником
відділу у справах сім`ї та молоді Тернопільської обласної держадміністрації
О. Романцовим, а тому ці студенти заслуговують, щоб їх назвати по–іменно: 1. Стасишин Володимир – капітан команди 2. Шаблій Ігор – заступник капітана 3. Чернянська Людмила 4. Вегера Оксана
5. Присташ Зоряна 6. Струс Наталя 7. Андрусишин Василь 8. Гудз Андрій 9. Микуляк Василь 10. Романків Андрій 11. Логін Володимир 12. Пасіка Володимир 13. Гаврилишин Володимир 14. Яровіццький Віталій – фотограф команди 15. Кухарик Степан 16. Коренківський Олег 17 Пилипчук
Василь 18. Коза Роман 19. Небесна Інна В загальноуніверситетському турнірі 12 травня 1999 року
з КВК, команда електромеханічного факультету "ЗЗУ" ("Зірки
Зварювання Університету"), знову
зайняла перше місце в університеті – капітан команди Володимир Чарнош. В І-му
Відкритому кубку КВК ТДТУ імені Івана Пулюя, 24 квітня 2002 року, команда
зварників "Яворина" зайняла друге місце, – капітан команди Ярослав
Яроха. Доцент кафедри "Технології і обладнання зварювального
виробництва” Татарин Б.П. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
