ІСТОРІЯ КАФЕДРИ

Кінець 20-го століття ознаменувався інтенсивним проникненням техніки, зокрема, радіоелектронної, в медицину. У всьому c віті в університетах починаються наукові дослідження та запроваджується навчання спеціалістів у цьому напрямі .

Фірми різного профілю нарощують випуск медичної техніки - від складних томографів до простих тонометрів. На 90-ті роки у Тернополі та області урядовими постановами заплановано будівництво п'яти великих заводів біомедтехніки та систем. У цей час склалися вигідні обставини й для започаткування підготовки інженерів та науковців за спеціальністю 19.05 "Біотехнічні та медичні апарати і системи" (БМСА); існували відповідні медичні заклади - Державна медична академія імені І.Я.Горбачевського, наукові колективи (лабораторія №1) та зв'язки із закладами подібного профілю. Крім того, недалеко, у Львові працювало велике об'єднання радіоелектронної медтехніки (РЕМА). Тому у єдиному вищому технічному навчальному закладі регіону - Тернопільському приладобудівному інституті, за ініціативою його ректора Шаблія О.М. та доц. Дичковського М.Г. було відкрито цю спеціальність.

У 1990р. набрано І-й курс студентів на спеціальність 19.05 "Біотехнічні та медичні апарати і системи" (БМСА). І у 1991р за наказом №5-01 від 26.03 ректора Тернопільського приладобудівного інституту Шаблія О.М. створено кафедру біомедичних систем та апаратів (БМСА). На той час це була друга кафедра в Україні по цій спеціальності. Тимчасово виконуючим обов'язки завідуючого кафедрою до оголошення конкурсу був призначений доцент кафедри технології машинобудування Дичковський М.Г. Професорсько-викладацький склад кафедри був таким: проф. Маркова О.О., проф. Коптюх В.В., проф. Ільницький В.І., доц. Вадзюк С.Н. (м.Тернопіль, Державна медична академія імені І.Я.Горбачевського), доц. Юкало В.Г.(Могилевський технологічний інститут, Білорусія), доц. Власенко Ю.М. (м.Київ , Київський політехнічний інститут).

Рішенням Вченої ради від 18.06. 1991 року, протокол № 5 Яворського Б.І., кандидата технічних наук, було прийнято доцентом кафедри БМСА, як обраного за конкурсом. А з 20.12.1991 р. його призначено завідувачем кафедри БМСА.

У жовтні відбулося засідання Державної навчально-методичної комісії за спеціальністю 19.05 "Біотехнічні та медичні апарати і системи". Були присутні академік РАН Ахутін В.М., професор Немирко А.П., професор Попечителев Е.П., доцент Романов Л.Ю. та інші фундатори цієї спеціальності з м. Москви (Росія), м. Харкова (Україна), м. Тбілісі (Грузія), м. Фергани (Узбекистан) та інших міст.

В процесі становлення кафедри (1991-1992 р. р.) її склад поповнюється новими викладачами: доц. Дем'яненко В.В. (директор малого підприємства "МТЦ"), доц. Ткачук Р.А., доц. Приймак М.В.

З 15 по 18 вересня на базі кафедри проведено міжнародний симпозіум "Імовірнісні моделі та обробка випадкових сигналів і полів" (ІМОВСП-92). За матеріалами наукових робіт симпозіуму був виданий збірник "Імовірнісні моделі та обробка випадкових сигналів і полів" під редакцією В.О.Омельченко.

У 1993 році на кафедру прийшли викладачі: д.м.-ф.н. Драган Я.П., доц. Федорів Р.Ф. провідний науковий співробітник Фізико-механічного інституту НАНУ м.Львів.

З 13 по 18 вересня проведено другий міжнародний симпозіум "Імовірнісні моделі та обробка випадкових сигналів і полів" (ІМОВСП-93), за проблематикою симпозіуму була видана на кошти кафедри колективна монографія "Прикладна теорія випадкових процесів і полів" /Під ред. В.О.Омельченко., Я.П.Драгана Харків - Тернопіль - Львів.

У 1994 р. до складу кафедри увійшли викладачі: доц. Яськів В.І. (м. Москва, Московський енергетичний інститут); доц. Кліщ І.М. (м. Тернопіль, Державна медична академія імені І.Я.Горбачевського); доц. Клим Б.П., доц. Почапський Є.П. (м.Львів, Фізико-механічний інститут НАНУ).

У 1995 р. склад кафедри розширився за рахунок викладачів: проф. Марченко Б.Г. (м.Київ, Інституту електродинаміки НАНУ), проф. Щербак Л.М. (м.Київ, Нацiональний унiверситет України "КПI"), доц. Євтух П.С., доц Микитин Г.В. (м.Львів, Фізико-механічний інститут НАНУ).

Вперше на кафедрі, 27.01.95 р. була захищена дисертація і Яворському В.І. присуджено науковий ступінь кандидата технічних наук.

Кафедра випустила перших інженерів. Головою ДЕК був головний конструктор Відкритого акціонерного товариства "Тернопiльське конструкторське бюро радiозв'язку "Стрiла" Піскун С.О.

Перший посібник "Математичні основи радіоелектроніки" Б.І.Яворського в 3-х томах видано у 1996 р.

Рішенням Вченої ради Тернопільського приладобудівного інституту 26.03.1996 р. д.м.-ф.н. Драгану Я.П. присвоєно вчене звання професора.

У 1997 р. Тернопільський приладобудівний інститут був перейменований у Державний технічний університет імені Івана Пулюя.

У цьому ж році, в результаті переходу на триступеневу систему навчання, відбувся перший випуск бакалаврів. Головою ДЕК був д.м.-ф.н., проф. Драган Я.П.

У 1998 р. на базі кафедри було організовано кафедру комп'ютерних наук. Основою професорсько-викладацького колективу новоствореної кафедри стали: доц. Приймак М.В., асистенти Мацюк О.В. та Яскілка В.Я.

У 1999 р. на кафедрі почали працювати викладачі: проф. Русин Б.П. (м.Львів, Фізико-механічний інститут НАНУ), проф. Омельченко В.О. (м. Харків, Державний технічний університет радіоелектроніки.

В цьому ж році відбувся перший випуск магістрів. Головою ДЕК був Марченко Борис Григорович - доктор фізико-математичних наук, професор, лауреат Державної премії, зав. лабораторією відділу №12 Інституту електродинаміки НАН України (м.Київ).

Перше необхідне методичне забезпечення навчального процесу розробляли викладачі кафедри. Учбовий процес закріплювався під час щорічних виробничих практик на підприємствах Києва, Львова, Івано-Франківська, Тернополя. Забезпечували навчальний процес та матеріально-технічну базу також працівники навчально-допоміжного персоналу: завідувачі лабораторіями Павшок П.П., Камінський Р.М., Демчук Л.Б.; інженери: Гащин Н.Б., Лаб'як А.С., Сачик В.С., Налапший І.І., Білінська Н.С., Олійник М.З., Наконечний Ю.Д.; старший лаборант Гайворонська С.М., лаборанти: Совальська Н.Р., Волощук В.С., Дармограй О.В., Некрасова З.М, Нижник А.В.

За кафедрою закріплено біля 50 дисциплін. Про науковий рівень кадрового складу кафедри свідчить той факт, що викладачі кафедри є членами спеціалізованих Вчених рад по захисту дисертацій в університеті та інших вузах України.

На 2000 р. чисельність професорсько-викладацького складу кафедри становила 11 штатних одиниць. За сумісництвом на кафедрі працювали 4 професори, 7 доцентів.

Працівниками кафедри було опубліковано 4 монографії (з них 2 колективних), більше 120 наукових статей, 5 авторських свідоцтв та патентів на винаходи, 14 навчальних посібників, 75 методичних розробок.

Кафедра плідно співпрацювала з багатьма вищими навчальним закладами України та зарубіжжя, в тому числі з Національним університетом "Львівська політехніка"(м. Львів), Національним університетом "КПІ" (м. Київ), Державним технічним університетом радіоелектроніки (м. Харків), Державним науково-дослідним інститутом інформаційної інфраструктури (м. Львів), Центром стратегічних досліджень еко-біо-технічних систем (м.Львів), Фізико-механічним інститутом НАНУ (м. Львів) - філіал кафедри в науковій установі, ВАТ "Оріон" (м. Тернопіль) — філіал кафедри на виробництві. На кафедрі проводяться наукові дослідження в областях створення методів та засобів опрацювання біомедичних сигналів для діагностики, попередження та лікування хвороб; томографії; реабілітації втрачених функцій організму. Крім того, кафедра працює в області технічної підтримки життєдіяльності біооб'єкту під час складних умов.

У цьому ж році кафедру акредитували строком до 2009 року.

У 2003 році на базі кафедри біотехнічних систем створено кафедру систем енергоспоживання і комп'ютерних технологій в енергетиці, яку очолив д.т.н., доц. кафедри БТ Євтух П.С.

У 2004 році на базі нашої кафедри виникла ще одна нова кафедра радіокомп'ютерних систем, яку очолив випускник нашої кафедри к.т.н., доц. Лупенко С.А.

Історія кафедри